2021 та 2022-й був роком глобальних ігрових обновок: нове покоління заліза від Sony і Microsoft , Oculus Quest 2 , потужна лінійка Nvidia RTX 30xx і здешевлення попередніх відеокарт з рейтресингом… Можливо, ви бачили мої метання на вибір апгрейдів для себе: спершу ігровий ПК замість Xbox , потім вирішив брати MacBook разом з обома консолями. У результаті реалізував другий сценарій, але з несподіваним твістом: узяв не MacBook на Intel (про який і розповідав у колонці), а найновіший MacBook Pro на Apple M1.
Виявилося, цей експериментальний пристрій на новій платформі дружить з іграми набагато краще, ніж здається на перший погляд.
Чим поганий і хороший M1 для ігор
Власний чіп Apple на ARM-архітектурі відразу позбавляє геймера зони комфорту, що залишилася: на нові «макбуки» не можна встановити Windows. І підключити eGPU (звичайну відеокарту у спеціальному зовнішньому корпусі) теж не можна. Та й M1 працює не так, як процесори Intel – це інша платформа, з якою багато розробників ще тільки збираються познайомитися.
У Apple це розуміли і зробили вбудовану утиліту Rosetta 2 – підкапотну програму, що автоматично перетворює Intel-програми на M1-додатки. Судячи з тестів, при цьому втрачається приблизно 15-20% продуктивності, що, звісно, погано. Тільки M1 спочатку працює швидше, ніж більшість Mac на Intel, так що навіть з милицею гри йдуть так само, а іноді і трохи краще.
Декілька прикладів. Dota 2 на MacBook Pro запускається через Rosetta 2 і все одно видає 45-60 FPS у роздільній здатності 1440 на 900 пікселів на середньо-високих налаштуваннях графіки – навіть під час файтів з купою ефектів. League of Legends теж ще не отримала оптимізацію, але працює навіть краще: на базовому MacBook Air гра видає близько 70 FPS на максимальних налаштуваннях у роздільній здатності 2К, а Pro показує ще трохи стабільніші цифри. Навіть дуже вимоглива Shadow of the Tomb Raider видає близько 30 FPS на “чужій” платформі без дискретної відеокарти – та ж історія з непристойно тяжкою Borderlands 3 .
Інша річ, що ігор із нативною підтримкою M1 зараз практично немає. Єдиний важливий приклад – World of Warcraft , який отримав підтримку нового процесора в день його виходу. І результат вражаючий: гра працює у практично ідеальних 60 FPS на високих налаштуваннях графіки навіть у 2K – раніше базовим MacBook таке і не снилося.
З Steam не все гладко
У платформі Гейба криється, мабуть, головне розчарування та незручність. Сам Steam виявився єдиною програмою за місяць користування MacBook Pro, яка підгальмовувала та підлагоджувала, причому просто при прокручуванні списку ігор у бібліотеці. Останні оновлення, здається, цю проблему забрали.
У Steam знайшовся криптоніт в іншому дивовижно хорошій Rosetta 2: The Talos Principle, доступний на Mac, миттєво вилітає з чорним екраном через незрозумілу помилку. А ось, скажімо, Hades працює чудово.
Hades – гра року Паші Печенкіна. Інді-хіт, який сильніший за AAA-релізи
Ось тільки щоб з комфортом пограти в головний рогалик 2020-го, потрібно або підключити мишу або геймпад. Останні в MacOS підтримуються відмінно – контролер від Xbox One підключився по Bluetooth так само просто, як і на вінді, – але гра його не побачила. Steam при переході в Big Picture запропонував встановити драйвер, але не вийшло – MacOS Big Sur обурилася, що в систему намагається вторгнутися якесь стародавнє програмне забезпечення.
Valve зовсім не поспішає оновити драйвер під нову операційну систему – зрозуміло, що на MacOS грає маленький відсоток користувачів, але це якось соромно. На щастя, змусити геймпад працювати все-таки можна: для цього потрібно завантажити систему в режимі налагодження та ввести пару команд у терміналі… Танці з бубном, дякую.
Коротше, Steam на Mac з M1 – не найкращий, але прийнятний досвід. Який у майбутньому може стати відмінним, якщо Valve докладе невеликих зусиль – поки що спасибі та за можливість фільтрувати Mac-ігри що у бібліотеці, що у магазині.
Ось чим на Mac користуватися практично безглуздо, то це Epic Games Store – хіба що Fortnite запускати. У цьому магазині майже немає товарів під «яблучну» операційну систему, навіть відповідних версій у ігор, які під MacOS давно доступні на інших майданчиках.
Хмарні сервіси як підстрахування
Сам я ще в хмарне майбутнє до ладу не вступив, тож згадаю саму можливість. Так, в іграх MacBook на M1 не зрівняється з топовими ігровими ноутбуками або ПК з новими відеокартами. Частково проблему вирішує сервіс GFN і подібні до нього – хмарний геймінг, що дозволяє запускати навіть вимогливі новинки через інтернет, ніби на своєму залозі. Це, звичайно, не зовсім те саме: у шутерах може виникнути ледь помітна затримка, а на релізі Cyberpunk 2077 ви тиждень не вилазили з черг на запуск гри.
Віддалено пограти у свої консолі на MacBook мені не вдалося. У Xbox на MacOS, очікувано, немає потрібної програми – швидкий ресерч підказав, що її може замінити платна (зрозуміло) програма OneCast. А ось додаток PS Remote Play офіційно доступний, але з’єднати його з PS5 чомусь не вийшло – здається, винен мій роутер.
Apple Arcade
Так-так-так, у розмовах про ігри на комп’ютерах та ноутбуках зазвичай маються на увазі тайтли AAA-класу та інші серйозні речі. Але безглуздо повністю ігнорувати казуальніші речі, доступні через підписку Apple Arcade. Невелика щомісячна плата, зате без реклами та донату.
Тут все переважно мультяшне, бібліотека не відрізняється великим розміром, але іноді відпочити від роботи – саме те. Є 3D-платформер Hot Lava, чудовий 2D-скроллер Rayman Mini, клон «Зельди» Oceanhorn 2, екшен Samurai Jack, геніальна головоломка What the Golf? і не тільки.
Чорна магія: можна запустити майже будь-яку гру з Windows
За час свого нетривалого спілкування з MacOS я дізнався, що і на «маках» вистачає не менш шалених ентузіастів, ніж на Windows та Linux. Декілька з них зібралися в команду, щоб написати CrossOver – програму, що дозволяє запускати більшість Windows-застосунків за допомогою віртуалізації. Так, навіть на M1.
Результат – можливість пограти навіть у такі речі як Metro Exodus та The Witcher 3 . Останній працює на високих налаштуваннях 1080p приблизно 45 FPS з невеликими графічними багами. Тобто не ідеальний, але комфортний спосіб грати. І дуже круто, що таке можливе практично на ультрабуку, який до ладу не гріється і не шумить.
Як бачите, грати на нових MacBook справді реально. Інша річ, що поки що геймерські можливості обмежені, хоч і покривають усі базові потреби і багато в чому перевершують очікування від нової платформи. Головне, що різні милиці показують величезний потенціал нових машин від Apple – подивимося, як його реалізують, наприклад, в Baldur’s Gate 3 , яку обіцяють незабаром адаптувати під M1.
